САМОВЛАДНИЙ, А, Е.
Самовладний, а, е. Самовластный, самодержавный. К. ПС. 135. Князювати над самовладними князьми й панами. К. ЦН. 200.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 99.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
САМОВЛАДНИК, КА, →← САМОВЛАДНІСТЬ, НОСТИ,